*Відгук про книжку. Віра: Я прочитала першу і другу книжки. Мені дуже цікаво читати про родину, про різні історії та моменти дитинства. Неймовірно захоплююче, бо все це відбувалося ж насправді! У шостому розділі першого зшитку вразив момент, де діти знайшли вимиту водою міну з часів Другої світової війни і принесли її на дитячий день Народження.*

Ця оповість – продовження першого зшитку «Сонце вишивала нитками золотими». В ній проводиться паралель між двома світами: родиною васильківця – талановитого слюсаря-інструментальника та сім’ї киянина – професора, доктора хімічних наук. Дівчинка потрапляє в чуже середовище, і це стає трагедією її життя. Розривається серденько, багряне сонце рветься на шматки, німий крик ріже жорстке повітря. Думки відриваються від реалій, тяжких психологічних страждань, блукають у плинному часі фантастичними мріями за межами буття, туляться до рідної хати, до свого Раю, стрімко линуть по ярах та зелених луках. Дівчинка повертається у світ свого дитинства, щоб ступити на землю дідів-прадідів, найціннішого з усіх скарбів, і цілувати кожну її грудочку, щоб випити ковток води з живої криниці, окутої сріблястими вербами та золотавим піском.

Викрадена з Раю. /Життєпис у трьох зшитках. Зш. II:
Розстеляться квіти дивним барвінком. Хмільна юність. –
К.: Видавничий дім «АДЕФ-Україна», 2024. – 632 с., іл.
Обкладинка: тверда.